Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Проект Трудового кодекса: под колпаком начальника
Новини
25.05.2017
Проект Трудового кодекса: под колпаком начальника
 

Проект Трудового кодекса дает зеленый свет видеонаблюдению за работниками на рабочих местах. Впрочем, частная жизнь на рабочем месте не заканчивается. Поэтому нужно учитывать нормы Конституции, Гражданского и даже Уголовного кодексов. А также изучить практику Европейского суда по правам человека.

Согласие важно

Одной из самых противоречивых в проекте ТК является норма о применении работодателем видеонаблюдения за трудовым процессом наемного работника. Так, ни для кого не секрет, что работодатели используют большое количество различных способов слежения за работниками (например, просмотр электронной почты, отслеживание посещаемых страниц в Интернете, фиксация времени пребывания на работе и т. п.).

Распространенным является и видеонаблюдение. Конечно, нельзя отрицать, что принятие подобных мер выгодно для работодателей. Ведь именно они имеют непосредственный интерес в наблюдении за поведением работника на рабочем месте с целью контроля эффективности рабочего процесса, предотвращения неправомерного использования имущества работодателя в личных целях и тому подобное. Однако ошибочным является мнение большинства работодателей, что частная жизнь заканчивается с момента прихода на работу.

Возникает вопрос: не приведет ли введение прямой нормы, которая позволит работодателю проводить видеонаблюдение на рабочем месте, к нивелированию и нарушению основных прав работников?

Прежде всего необходимо обратить внимание, что права работников на частную жизнь защищаются ст. 32 Основного Закона, согласно которой никто не может подвергаться вмешательству в личную и семейную жизнь, кроме случаев, предусмотренных Конституцией. Кроме того, ст. 307 Гражданского кодекса установлено, что физическое лицо может быть снято на фото-, кино-, теле- или видеопленку только с его согласия.

Анализ указанных норм позволяет сделать вывод о том, что работодатель все же может осуществлять видеонаблюдение за рабочим местом только после получения согласия работника.

Ознакомьте работников

Итак, как и когда необходимо получать согласие на проведение видеонаблюдения? В этом контексте следует принять во внимание положения ст. 29 Кодекса законов о труде, которая определяет, что, устраиваясь или работая на определенной должности, работник имеет право на полную достоверную информацию об условиях труда и требованиях на рабочем месте. Соответственно, к такой информации можно отнести и способы контроля за деятельностью лица.

В связи с этим целесообразно на уровне подзаконных нормативно-правовых актов урегулировать порядок проведения видеонаблюдений на предприятиях, в учреждениях и организациях. Как правило, это происходит следующим образом:

  • издание приказа об организации видеонаблюдения, в котором необходимо четко определить территорию, охватывающую такое наблюдение;
  • включение пункта о функционировании системы видеонаблюдения в правила внутреннего трудового распорядка;
  • укомплектование помещений, в которых проводится видеонаблюдение, предупредительными табличками;
  • ознакомление всех работников с соответствующей информацией.

Четкое установление правил и условий осуществления видеонаблюдения позволит предотвратить массовые злоупотребления со стороны работодателей.

Кроме того, следует помнить, что соответствующая норма проекта ТК содержит следующую формулировку: «если это обусловлено особенностями производства». Однако четко установить, какие именно факторы необходимо отнести к особенностям производства, достаточно сложно, что, в свою очередь, может привести к большому количеству споров в будущем.

Европейский опыт

При обсуждении этого вопроса следует обратить внимание на опыт европейских стран. Несмотря на то что в европейском законодательстве значительно больше правоприменительная практика по этой проблематике, многие вопросы остаются противоречивыми.

Стоит вспомнить о ст. 8 Конвенции о защите прав человека и основных свобод, которая устанавливает право каждого лица на уважение его частной и семейной жизни, его жилища и корреспонденции.

Важной также является практика Европейского суда по правам человека. Так, в решении по делу «Нимец против Германии» от 16.12.92 Суд отметил, что понятие «частная жизнь» не может толковаться в ограничительном смысле; уважение к частной жизни предусматривает право на установление и развитие взаимоотношений с другими людьми; кроме того, нет оснований считать, что понятие «частная жизнь» не может охватывать деятельность профессионального или делового характера. Данное решение можно считать определяющим при установлении разрешенных пределов для реализации работодателями права на видеонаблюдение за работниками.

Защита персональных данных

Кроме того, особое внимание стоит посвятить вопросу защиты персональных данных работников, полученных в ходе видеонаблюдения, во избежание разглашения конфиденциальной информации. Среди экспертов распространено мнение о необходимости разработки работодателями положений о защите персональных данных сотрудников.

Этот вопрос требует более детального регламентирования, поскольку нарушение правил защиты персональных данных лица или их незаконное распространение могут иметь тяжелые последствия для работодателя, в частности открытие уголовного производства.

Интересно, что во Франции действует запрет на использование персональной информации и ее хранение больше месяца.

В завершение следует отметить, что положения проекта ТК о возможности проведения видеонаблюдения требуют детальной доработки и, возможно, конкретизации на уровне подзаконных нормативно-правовых актов.

Издания для кадровиков

Вита Цинчик

Закон и Бизнес

Переглядів: 2876 Надіслати другу Версія для друку
 
Дивіться також:
Перевірки ТЦК: ризики для роботодавця
Як отримати довідки ОК-5 та ОК-7 через вебпортал ПФУ?
Діють зміни до Порядку бронювання працівників
Дистанційна робота та правила внутрішнього трудового розпорядку
Подавати дані про вакансії до служби зайнятості стане не обов’язком
Відомості про працівника, які подає роботодавець через вебпортал ПФУ
Чи продовжується дія строкового трудового договору, якщо після його закінчення трудові відносини тривають?
Українці можуть отримати грошову допомогу на роботі: скільки та за яких умов?
Класний керівник захворів: чи можна його замінити?
Уряд змінив порядок бронювання працівників
Як електронний формат трудової книжки впливає на оформлення трудових відносин?
Коли трудовий договір є з нефіксованим робочим часом?
Рада ухвалила Закон про штрафи за порушення правил військового обліку і мобілізації
Чи буде мобілізація жінок згідно нового закону?
Бронювання працівників від мобілізації продовжили ще на місяць
Як визначається показник середньооблікової кількості працівників у звіті № 1-ПВ?
Чи зараховується до пільгового стажу «декретна» відпустка?
Дію воєнного стану та мобілізації продовжено
Чи може роботодавець вручати повістки працівникам?
Допомога по вагітності та пологах: як її виплата впливає на страховий стаж?
Грошова компенсація невикористаних відпусток мобілізованим працівникам
Відшкодування надмірно виплаченої заробітної плати
Чи потрібно повідомляти ПФУ про виплату лікарняних працівникам?
Хто з працівників повинен оновлювати дані в ТЦК?
Затверджено Порядок визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані
Надання відпусток без збереження заробітної плати за сімейними обставинами
Зміни щодо обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення
Чи може роботодавець відмовити у видачі довідки про заробітну плату?
Особливості трудового договору з нефіксованим робочим часом
Як самостійно завантажити скан-копію трудової книжки?
Чи може директор підприємства встановити собі режим неповного робочого часу?
Що є економічним тиском на працівника, але не є мобінгом?
Кому, згідно з новим законом про мобілізацію, не треба йти до ТЦК?
Звільнення в умовах воєнного стану
Компенсація за невикористану щорічну відпустку без звільнення
Чи можна оформити лікарняний для догляду за повнолітнім членом сім’ї?
Хто може вийти на пенсію достроково?
Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця
Лікарняні сумісникам повернуться
Чим керуватися під час розроблення Положення про структурний підрозділ?
Хто розробляє інструкції з охорони праці та що вони містять?
Дотримання нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю — обов’язок роботодавця
Алгоритм дій при виявленні помилок в оцифрованій трудовій книжці
Працівник після відпустки не стає до роботи: які дії роботодавця?
Чи заповнювати паперову трудову книжку, коли діє електронна?
Обставини, які необхідно враховувати при укладенні строкового трудового договору
У КЗпП з’явиться додаткова підстава звільнення працівників
Замість Класифікатора професій отримаємо Єдиний реєстр кваліфікацій
Штатний розпис як доказ у суді: 4 категорії трудових спорів
Стаж роботи за кордоном врахують при призначенні пенсій: прийнято Закон
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2024 © МЕДІА-ПРО
2024 © HR Liga

Copyright © 2005–2024 HR Liga
Використання матеріалів із журналів Групи компаній «МЕДІА-ПРО» лише за погодженням з редакцією (адміністрацією) порталу.
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються.
Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі.
Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
З усіх питань пишіть на admin@hrliga.com