Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Нюансы оплаты времени простоя
Новини
23.05.2016
Нюансы оплаты времени простоя
 

Працівник у грудні 2015 р. за графіком робочого часу повинен був відпрацювати 183 години, а відпрацював 81 годину, 2 дні перебував у відпустці без збереження заробітної плати. Чи повинно підприємство робити доплату за 86 годин (183 – 16 – 81)? Чи потрібно видавати наказ на оплату простою на 2/3, якщо працівник не знаходився на робочому місці?

Згідно із ст. 7 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР (далі — Закон № 108/95-ВР) законодавство про оплату праці ґрунтується на Конституції України і складається з Кодексу законів про працю України, цього Закону, Закону України «Про колективні договори і угоди», Закону України «Про підприємства в Україні» та інших актів законодавства України.

Як встановлено ст. 21 Закону № 108/95-ВР, працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством, причин, які мали місце з вини працівника, наприклад, таких, як відпустка без збереження заробітної плати згідно із ст. 25 та ст. 26 Закону № 108/95-ВР.

Простій — це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ст. 34 КЗпП). Простій на підприємстві може статися або з вини роботодавця, або з вини працівника. Основні причини простою з вини роботодавця:

  • технічні (не проводиться робота на одному чи декількох робочих місцях);
  • економічні (не працює окремий структурний підрозділ чи все підприємство).

З вини працівника простій може статися у випадку:

  • самовільної відсутності працівника на робочому місці;
  • недотримання заходів безпеки, в результаті чого виведено з ладу обладнання;
  • навмисного псування працівником обладнання, інструментів тощо, які він використовує для роботи.

Причинами простою можуть стати й форс-мажорні обставини.

Період простою, незалежно від його причини, має бути оформлений наказом керівника по підприємству. Згідно з нормами ст. 113 КЗпП простоєм слід вважати як призупинення роботи одного працівника, так і роботи структурного підрозділу чи всього підприємства.

Законодавством не визначено, які документи треба укладати в момент введення простою. Водночас, для врегулювання трудових відносин з працівниками та правомірності нарахування зменшеного розміру заробітної плати під час простою, його запровадження варто оформлювати актом простою та наказом керівника підприємства.

Законодавчо встановленої форми акта простою немає, тому він складається у довільній формі. В ньому мають фіксуватися причини, що зумовили призупинення роботи, пропозиції щодо подолання наслідків простою та шляхи виходу з нього, а також дати початку та ймовірного закінчення простою. Акт може бути підписано начальником відповідного структурного підрозділу, керівником служби організації праці та заробітної плати, керівником служби охорони праці, керівником відділу кадрів, керівником юридичної служби, страховим експертом з питань охорони праці та іншими особами. Цей документ має затвердити керівник підприємства. Після цього видається наказ про введення простою, в якому зазначаються:

причини простою;

  • перелік підрозділів, що простоюють;
  • період простою;
  • потреба у присутності чи відсутності працівників під час простою на робочому місці;
  • порядок оплати часу простою.

Зверніть увагу, що законодавчо не встановлено, де мають перебувати працівники під час простою: на підприємстві чи поза його межами (наприклад, вдома). Тому безпосередньо керівник підприємства має врегулювати це питання, після чого відповідні положення мають бути внесені до наказу. Крім того, питання присутності чи відсутності на роботі працівників у разі простою бажано внести й до колективного договору та правил внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві.

В табелі обліку використання робочого часу типової форми № П-5, затвердженої наказом Держкомстату від 05.12.2008 р. № 489, час простою працівників відображається з кодом «П» («23»).

Наказ про запровадження простою і табель обліку використання робочого часу є документальним підтвердженням для оплати часу простою.

Оплата часу простою залежить від того, з чиєї вини він виник. Час простою з вини працівника не оплачується.

Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Якщо простій пов’язаний з виникненням виробничої ситуації, небезпечної для його життя, здоров’я та навколишнього середовища, за працівником зберігається середній заробіток (ст. 113 КЗпП).

Якщо підприємство не може забезпечити роботою працівника на всі години за його графіком, в такому разі на підприємстві повинен бути належним чином оформлено простій, а тому доплату за 86 годин з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки потрібно буде робити. Якщо працівника було забезпечено роботою, а він, не виконавши її, залишив місце роботи, то в такому разі це вважається прогулом та оплаті цей час не підлягає. За такий місяць працівник отримає розрахунок за фактично відпрацьований час.

Щоб надалі не виникало таких ситуацій, радимо або внести зміни до графіку роботи, або запровадити погодинну оплату праці.

Ганна Шкуренкова

ЛІГА:ЗАКОН

Переглядів: 3866 Надіслати другу Версія для друку
 
Дивіться також:
Перевірки ТЦК: ризики для роботодавця
Як отримати довідки ОК-5 та ОК-7 через вебпортал ПФУ?
Діють зміни до Порядку бронювання працівників
Дистанційна робота та правила внутрішнього трудового розпорядку
Подавати дані про вакансії до служби зайнятості стане не обов’язком
Відомості про працівника, які подає роботодавець через вебпортал ПФУ
Чи продовжується дія строкового трудового договору, якщо після його закінчення трудові відносини тривають?
Українці можуть отримати грошову допомогу на роботі: скільки та за яких умов?
Класний керівник захворів: чи можна його замінити?
Уряд змінив порядок бронювання працівників
Як електронний формат трудової книжки впливає на оформлення трудових відносин?
Коли трудовий договір є з нефіксованим робочим часом?
Рада ухвалила Закон про штрафи за порушення правил військового обліку і мобілізації
Чи буде мобілізація жінок згідно нового закону?
Бронювання працівників від мобілізації продовжили ще на місяць
Як визначається показник середньооблікової кількості працівників у звіті № 1-ПВ?
Чи зараховується до пільгового стажу «декретна» відпустка?
Дію воєнного стану та мобілізації продовжено
Чи може роботодавець вручати повістки працівникам?
Допомога по вагітності та пологах: як її виплата впливає на страховий стаж?
Грошова компенсація невикористаних відпусток мобілізованим працівникам
Відшкодування надмірно виплаченої заробітної плати
Чи потрібно повідомляти ПФУ про виплату лікарняних працівникам?
Хто з працівників повинен оновлювати дані в ТЦК?
Затверджено Порядок визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані
Надання відпусток без збереження заробітної плати за сімейними обставинами
Зміни щодо обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення
Чи може роботодавець відмовити у видачі довідки про заробітну плату?
Особливості трудового договору з нефіксованим робочим часом
Як самостійно завантажити скан-копію трудової книжки?
Чи може директор підприємства встановити собі режим неповного робочого часу?
Що є економічним тиском на працівника, але не є мобінгом?
Кому, згідно з новим законом про мобілізацію, не треба йти до ТЦК?
Звільнення в умовах воєнного стану
Компенсація за невикористану щорічну відпустку без звільнення
Чи можна оформити лікарняний для догляду за повнолітнім членом сім’ї?
Хто може вийти на пенсію достроково?
Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця
Лікарняні сумісникам повернуться
Чим керуватися під час розроблення Положення про структурний підрозділ?
Хто розробляє інструкції з охорони праці та що вони містять?
Дотримання нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю — обов’язок роботодавця
Алгоритм дій при виявленні помилок в оцифрованій трудовій книжці
Працівник після відпустки не стає до роботи: які дії роботодавця?
Чи заповнювати паперову трудову книжку, коли діє електронна?
Обставини, які необхідно враховувати при укладенні строкового трудового договору
У КЗпП з’явиться додаткова підстава звільнення працівників
Замість Класифікатора професій отримаємо Єдиний реєстр кваліфікацій
Штатний розпис як доказ у суді: 4 категорії трудових спорів
Стаж роботи за кордоном врахують при призначенні пенсій: прийнято Закон
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2024 © МЕДІА-ПРО
2024 © HR Liga

Copyright © 2005–2024 HR Liga
Використання матеріалів із журналів Групи компаній «МЕДІА-ПРО» лише за погодженням з редакцією (адміністрацією) порталу.
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються.
Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі.
Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
З усіх питань пишіть на admin@hrliga.com