Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Правомерно ли применение штрафа и пени за нетрудоустройство инвалидов, если предприятием были приняты все необходимые меры, но безрезультатно?
Новини
12.07.2013
Правомерно ли применение штрафа и пени за нетрудоустройство инвалидов, если предприятием были приняты все необходимые меры, но безрезультатно?
 

Областной Фонд социальной защиты инвалидов направил предприятию информационное письмо с требованием уплатить до 15.04.2013 г. штрафные санкции за каждое рабочее место, предназначенное для трудоустройства инвалидов, но не занятое инвалидом. Предприятие штраф не уплатило, в результате чего от Фонда была получена претензия об уплате штрафа и пени.
Предприятие считает требования Фонда неправомерными, поскольку с его стороны были предприняты все необходимые меры: издан приказ руководителя о создании рабочих мест для инвалидов в необходимом количестве и приказ об утверждении нового штатного расписания с предусмотренными в нем местами для инвалидов, также предприятием самостоятельно было трудоустроено половину инвалидов от требуемой нормы, регулярно подавались отчеты № 3-ПН и № 10-ПІ о наличии вакантных рабочих мест для инвалидов, в городские общественные организации инвалидов направлялись письма с просьбой о содействии в трудоустройстве инвалидов.
Могут ли в данной ситуации к предприятию быть применены штраф и пеня за нетрудоустройство инвалидов?

Правовым основанием для взыскания отделениями Фонда социальной защиты инвалидов с предприятий сумм административно-хозяйственных санкций и пени может быть только ст. 20 Закона Украины «Об основах социальной защищенности инвалидов в Украине» от 21.03.91 г. № 875-XII (далее — Закон № 875).

В упомянутой статье действительно установлено, что предприятия, которые используют наемный труд, где среднесписочная численность работающих инвалидов меньше, чем установлено нормативом, предусмотренным ст. 19 этого Закона, ежегодно уплачивают соответствующим отделениям Фонда административно-хозяйственные санкции, сумма которых определяется в размере средней заработной платы на соответствующем предприятии за каждое рабочее место, предназначенное для трудоустройства инвалида и не занятое инвалидом.

Исходя лишь из указанной выше нормы Фонд, как правило, считает, что предприятия обязаны уплатить определенную сумму административно-хозяйственной санкции, поскольку из положенного количества рабочих мест, предназначенных для трудоустройства инвалидов, либо вообще ничего не занято, либо заняты не все рабочие места.

Однако такое толкование Фондом ст. 20 Закона № 875 не может считаться правомерным, исходя из следующего.

В ст. 20 Закона № 875 прямо указано, что установленная этой статьей санкция является административно-хозяйственной. То есть она не является налогом или сбором, уплата которого регулируется нормами о налогообложении.

Учитывая, что данная санкция является административно-хозяйственной, для ее правильного применения необходимо руководствоваться соответствующими положениями ХКУ — как нормативно-правового акта, который устанавливает общие положения для применения всех видов административно-хозяйственных санкций.

Статьей 218 ХКУ предусмотрено, что основанием хозяйственно-правовой ответственности участника хозяйственных отношений является совершенное им правонарушение в сфере хозяйствования. Участник хозяйственных отношений отвечает за невыполнение хозяйственного обязательства или нарушение правил осуществления хозяйственной деятельности, если не докажет, что им приняты все зависящие от него меры для недопущения хозяйственного правонарушения.

Таким образом, во-первых, для возникновения ответственности необходимо совершить правонарушение, а во-вторых, если будет доказано, что предприятие приняло все зависящие от него меры для недопущения правонарушения, то оно также не будет нести ответственности.

В общем случае считается, что предприятие совершило какие-либо правонарушение, если оно не выполнило установленные обязательства.

В ч. 1 ст. 19 Закона № 875 определено, что для предприятий, использующих наемный труд, устанавливается норматив рабочих мест для трудоустройства инвалидов. А в ч. 5 ст. 19 Закона № 875 определено, что выполнением норматива рабочих мест считается трудоустройство предприятием инвалидов, для которых это место является основным.

Здесь может показаться, что под выполнением норматива понимается обязательство самого предприятия принять самостоятельно все меры по трудоустройству инвалидов и, следовательно, что любое невыполнение норматива автоматически ведет к ответственности предприятия. Однако такой вывод не может считаться правомерным, поскольку Закон № 875 изложен таким образом, что обязательства по трудоустройству инвалидов распределяются как между предприятием, так и между Фондом. А в ч. 5 ст. 19 Закона № 875 указано лишь то, что следует считать невыполнением норматива.

Так, в ч. 1 ст. 18 Закона № 875 установлено, что обеспечение права инвалидов на трудоустройство и оплачиваемую работу осуществляется путем непосредственного их обращения на предприятия или в государственную службу занятости. Таким образом, здесь закладывается норма, согласно которой инвалиды должны непосредственно, а значит самостоятельно обращаться на предприятия для реализации своего права на трудоустройство.

Далее в ч. 3 ст. 18 Закона № 875 определено, что предприятия, которые используют наемный труд, обязаны:

  • выделять и создавать рабочие места для трудоустройства инвалидов;
  • предоставлять государственной службе занятости информацию, необходимую для организации трудоустройства инвалидов;
  • отчитываться перед Фондом социальной защиты инвалидов о занятости и трудоустройстве инвалидов.

Из указанных обязанностей предприятий видно, что среди них нет такой обязанности, как поиск нетрудоустроенных инвалидов. Более того, здесь указано, что надо предоставлять госслужбе занятости информацию для того, чтобы эта служба организовывала трудоустройство инвалидов. То есть косвенно из этого положения следует, что госслужба занятости также имеет обязанности по трудоустройству инвалидов, а не только предприятия.

А из ч. 3 ст. 181 Закона № 875 прямо следует, что именно госслужба занятости обязана осуществлять поиск подходящей для инвалидов работы.

Из всего вышеуказанного следует, что согласно Закону № 875 предприятие в части трудоустройства инвалидов обязано выделять и создавать места для трудоустройства, предоставлять госслужбе занятости соответствующую информацию и отчитываться перед Фондом. При условии выполнения этих обязательств к предприятию не может быть применена административно-финансовая санкция согласно ст. 20 Закона № 875.

Доказательствами выполнения обязательств являются:

  • в части обязательств по выделению и созданию рабочих мест для трудоустройства инвалидов — наличие приказа по предприятию о выделении и создании рабочих мест для трудоустройства инвалидов, которым может быть приказ об утверждении штатного расписания, в котором предусмотрены штатные рабочие места для инвалидов;

  • в части предоставления государственной службе занятости информации, необходимой для организации трудоустройства инвалидов — представление предприятием в госслужбу занятости Отчета о наличии вакансий по форме № 3-ПН;

  • в части отчетности в Фонд социальной защиты инвалидов о занятости и трудоустройстве инвалидов — представление предприятием Отчета о занятости и трудоустройстве инвалидов по форме № 10-ПІ.

Как следует из вопроса, на предприятии были изданы соответствующие приказы, которыми предусмотрено создание рабочих мест для инвалидов, своевременно подавались отчеты по форме № 3-ПН и № 10-ПІ.

В такой ситуации следует признать, что предприятие выполнило все обязательства, предусмотренные законодательством для трудоустройства инвалидов, поэтому к нему не может быть применена административно-финансовая санкция согласно ст. 20 Закона № 875. Более того, предприятие, несмотря на отсутствие такого обязательства, самостоятельно осуществляло поиск инвалидов и трудоустраивало их.

Анализ судебных решений Верховного Суда Украины, вынесенных им при решении аналогичных споров в 2013 году, показывает, что ВСУ, являющийся последней судебной инстанцией в решении споров, придерживается позиции, аналогичной изложенной выше. То есть ВСУ считает, что на предприятия действующим законодательством не возложена обязанность осуществлять поиск инвалидов. И если предприятие подавало в Фонд отчеты по форме № 3-ПН, то этого достаточно, чтобы считать, что предприятие выполнило свои обязательства по трудоустройству инвалидов, и что в таком случае применение административно-хозяйственной санкции согласно ст. 20 Закона № 875 неправомерно. Так, в частности, при решении аналогичных споров ВСУ в постановлениях от 02.04.2013 г. и от 16.04.2013 г. указывает:

«Згідно зі статтею 18 Закону № 875-XII працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів. Законом України від 23 лютого 2006 року № 3483-IV «Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації інвалідами права на трудову зайнятість» зазначену статтю було викладено в іншій редакції, а Закон № 875-XII доповнено статтею 181, за змістом якої пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.

Таким чином, обов’язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов’язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

У зв’язку з тим, що відповідач ужив усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, на нього не може бути покладена відповідальність за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, відсутність у населеному пункті за місцем знаходження підприємства інвалідів, які бажають працевлаштуватись».

Сергей Ефимов

ЛІГА:ЗАКОН

Переглядів: 12526 Надіслати другу Версія для друку
 
Дивіться також:
Перевірки ТЦК: ризики для роботодавця
Як отримати довідки ОК-5 та ОК-7 через вебпортал ПФУ?
Діють зміни до Порядку бронювання працівників
Дистанційна робота та правила внутрішнього трудового розпорядку
Подавати дані про вакансії до служби зайнятості стане не обов’язком
Відомості про працівника, які подає роботодавець через вебпортал ПФУ
Чи продовжується дія строкового трудового договору, якщо після його закінчення трудові відносини тривають?
Українці можуть отримати грошову допомогу на роботі: скільки та за яких умов?
Класний керівник захворів: чи можна його замінити?
Уряд змінив порядок бронювання працівників
Як електронний формат трудової книжки впливає на оформлення трудових відносин?
Коли трудовий договір є з нефіксованим робочим часом?
Рада ухвалила Закон про штрафи за порушення правил військового обліку і мобілізації
Чи буде мобілізація жінок згідно нового закону?
Бронювання працівників від мобілізації продовжили ще на місяць
Як визначається показник середньооблікової кількості працівників у звіті № 1-ПВ?
Чи зараховується до пільгового стажу «декретна» відпустка?
Дію воєнного стану та мобілізації продовжено
Чи може роботодавець вручати повістки працівникам?
Допомога по вагітності та пологах: як її виплата впливає на страховий стаж?
Грошова компенсація невикористаних відпусток мобілізованим працівникам
Відшкодування надмірно виплаченої заробітної плати
Чи потрібно повідомляти ПФУ про виплату лікарняних працівникам?
Хто з працівників повинен оновлювати дані в ТЦК?
Затверджено Порядок визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані
Надання відпусток без збереження заробітної плати за сімейними обставинами
Зміни щодо обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення
Чи може роботодавець відмовити у видачі довідки про заробітну плату?
Особливості трудового договору з нефіксованим робочим часом
Як самостійно завантажити скан-копію трудової книжки?
Чи може директор підприємства встановити собі режим неповного робочого часу?
Що є економічним тиском на працівника, але не є мобінгом?
Кому, згідно з новим законом про мобілізацію, не треба йти до ТЦК?
Звільнення в умовах воєнного стану
Компенсація за невикористану щорічну відпустку без звільнення
Чи можна оформити лікарняний для догляду за повнолітнім членом сім’ї?
Хто може вийти на пенсію достроково?
Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця
Лікарняні сумісникам повернуться
Чим керуватися під час розроблення Положення про структурний підрозділ?
Хто розробляє інструкції з охорони праці та що вони містять?
Дотримання нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю — обов’язок роботодавця
Алгоритм дій при виявленні помилок в оцифрованій трудовій книжці
Працівник після відпустки не стає до роботи: які дії роботодавця?
Чи заповнювати паперову трудову книжку, коли діє електронна?
Обставини, які необхідно враховувати при укладенні строкового трудового договору
У КЗпП з’явиться додаткова підстава звільнення працівників
Замість Класифікатора професій отримаємо Єдиний реєстр кваліфікацій
Штатний розпис як доказ у суді: 4 категорії трудових спорів
Стаж роботи за кордоном врахують при призначенні пенсій: прийнято Закон
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2024 © МЕДІА-ПРО
2024 © HR Liga

Copyright © 2005–2024 HR Liga
Використання матеріалів із журналів Групи компаній «МЕДІА-ПРО» лише за погодженням з редакцією (адміністрацією) порталу.
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються.
Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі.
Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
З усіх питань пишіть на admin@hrliga.com